Як здійснюються нарахування?
Мені здається, що це напевно чи не найголовніше питання в сучасних взаємовідносинах між споживачем та надавачем послуг. Спробую вам розкласти все по полочках.
Слід пам'ятати, що власник квартири крім опалення власної площі також зобов'язаний оплачувати ще й опалення частини місць загального користування (під'їзду, ліфтових холів, сходових клітин, тощо), обсяг частки якої визначається відношенням опалювальної площі вашої квартири до загальної житлової опалювальної площі будинку. Тобто, кажучи простими словами, якщо частка опалювальної площі вашої квартири складає 1,5% від опалювальної площі квартир всього будинку, то і в опаленні МЗК будинку ваша частка складатиме 1,5%.
Цей додатковий платіж повинен розраховуватися відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення", згідно з "Методикою Розрахунку кількості теплоти, спожитої для опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення"
Як же ж проводять нарахування насправді? Варіантів може буди декілька. То ж розглянемо все по черзі.
На вводі у багатоквартирний будинок повинен стояти загальнобудинкової лічильник тепла (бажано щоб на опалення це був окремий лічильник) – це є обов’язкова умова для встановлення квартирного теплолічильника (якщо лишень ваш ЖЕК не безголовий). Отже:
Варіант 1. На вводі у багатоквартирний будинок стоїть окремий лічильник тепла на опалення. Частина власників квартир має квартирні лічильники, частина – ні.
Спочатку від показників будинкового лічильника віднімають всі показники квартирних лічильників. Далі розраховують вартість опалення МЗК – бажано щоб за методикою і на реальні опалювальні метри, та розподіляють на всі квартири без виключення. Потім, від загальної опалювальної площі квартир віднімають площу квартир, які обладнано лічильниками і всю решту нарахувань розносять по квартирах без лічильників пропорційно опалювальній площі. Про всілякі пільги я не пишу. Все нібито прозоро і чесно.
Варіант 2. На вводі у багатоквартирний будинок стоїть загальний лічильник тепла (спільний для опалення та ГВП). Частина власників квартир має квартирні лічильники, частина – ні.
І якщо раніше була приказка, то тут починається казка.
По-перше необхідно вирахувати частку гарячої води в загальних нарахуваннях,а далі буде все, як в варіанті 1.
Як фахівець, можу сказати, що точно це зробити без контрольних лічильників неможливо. Існує купа способів теоретично прорахувати це більш-менш приблизно, але все залежить від чесності вашого ЖЕКу.
Найпростіше, як це робить більшість у Києві при складанні звітів в енергопостачальну організацію, тупо виділити 10% на ГВП, а решту на ЦО (розподіл виконується ЖЕКом власноруч, на це не потрібні ніякі дозволи). Таким чином з одного боку ЖЕК з великим запасом для себе закриє дири по оплатах за ГВП від мешканців, адже платять там не завжди всі і не завжди стабільно, та ще й тарифи від виробника ніфіга не пляшуть з комунальними. А з другого боку здере купу грошей за опалення квартир, якого може і не було, включивши туди всі хвости.
Якщо трохи додержуватися моралі, то долю ГВП варто вираховувати виходячи з показників загальнобудинкового водолічильника на ГВП, а решту вже відносити на користь опалення. Це може не найкращий варіант, але він значно кращий за попередній Особисто мені відомо, що дехто рахує саме так.
До речі, до відома споживачів, якщо не у всіх в будинку встановлено теплолічильники, слід використовувати Рекомендації щодо застосування Методики нарахувань.
Існує ще пара варіантів для будинків де всі квартири обладнано лічильниками. Вони дуже схожі на варіант 2.
